Мета: ознайомити учнів із за­повідними об'єктами Рівненської області, розширити уявлення про різноманітність рослинного і тва­ринного світу рідного краю; роз­вивати лекторські та артистичні здібності дітей; виховувати почут­тя відповідальності за долю рідної землі, за майбутнє планети, пат­ріотизм, прагнення до гармонії, людяності, доброти, дбайливе ставлення до природи, особисту відповідальність за охорону навколишнього середовища.

Обладнання: плакати-вислови: «Любити природу — означає охо­роняти Батьківщину» (М.Пришвін), «Жити красиво і жити у зла­годі з природою — одне й те саме» (Сенека), «Природа — такий са­мий унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко, відновити не­можливо» (І.Бородін), «Земля не належить нам. Це ми належимо Землі» (Вождь індіанців сіу), «Лю­дина нещасна лише тому, що відреклася від природи» (П.Гольбах); плакати рослин і тварин Червоної книги України; музичні аудіозаписи, магнітофон; таблич­ки з назвами зупинок.

Місце проведення: актова зала.

Хід заходу

Учитель. Природа Рівненщи­ни — це панорама захопливих краєвидів: чисті спокійні ріки, чарівні озера, чудові болотні ма­сиви, замріяні поліські ландшаф­ти, ліси і заплави. Вона зачаровує своєю спокійно-задумливою кра­сою, голубими морями льону, синню тихих озер і рік, ягідною щедрістю і таємничим світом лісо­вих пущ, рослинним багатоквіттям, геологічними загадками.

Однак останнім часом приро­да нашого краю зазнала значних змін. Нераціональне використан­ня природних ресурсів, вирубу­вання лісів, осушення боліт та інші необдумані кроки людини призвели до руйнування, а то й зникнення цілих природних комп­лексів. Тому зараз є актуальною проблема їх збереження. Успіх справи залежить, перш за все, від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності, вміння і звички постійно, на кож­ному кроці, оберігати рідну при­роду, лікувати ті рани, які вже їй нанесено, й не допускати нових.

Ведучий. Любі друзі! Сьогодні ми помандруємо заповідними стежками Рівненщини. Під час подорожі зупинимося у найбільш цікавих заповідних місцях нашо­го краю.

(Учні по черзі роблять повідом­лення.)

Зупинка «Довідкова»

Заповідна справа — це комп­лекс організаційних, правових, наукових, економічних і виховних заходів, спрямованих на збережен­ня унікальних і типових ланд­шафтів чи окремих природних об'єктів з науковою, природоохо­ронною та іншою метою. Заповід­на справа в Україні бере початок ще з часів Київської Русі, коли вперше було виділено території, у межах яких суворо регламентува­лися мисливство, вирубування лісу, рибальство та інша госпо­дарська діяльність.

На сьогоднішній день зміна екосистем набуває дедалі ширших масштабів. У зв'язку із цим необ­хідно вживати заходів щодо збереження унікальних ландшафтів, рідкісних і зникаючих видів фло­ри та фауни, тобто створювати заповідники. Адже майбутні покоління повинні не тільки читати історико-краєзнавчі нариси про зниклі види, а й бачити рослин і тварин у природних умовах рідно­го краю.

За роки незалежності в Україні заповідні території збільшилися з 2,57% до 4%, створено нові біосферні заповідники, національні природні парки, заказники. На Рівненщині територія, яка охоро­няється, становить 6,9%, що є однією з найбільших у країні.

Значною подією в справі охо­рони природи стало видання Чер­воної книги України — «Тварин­ний світ» (1994 р.) і «Рослинний світ» (1996 р.). До збірки «Тварин­ний світ» занесено 382 види тва­рин, з них 63 види зустрічаються на Рівненщині. З рослин Рівненщини у Червону книгу України занесено 59 видів з 541.

Зупинка «Рівненський природний заповідник»

Чудова природа Західноукраїн­ського Полісся, унікальні болотяні масиви, рідкісні рослини і твари­ни дали підстави створити тут Указом Президента України від З квітня 1999 р. Рівненський при­родний заповідник. Він займає площу понад 47 066 га і розташований на території Володимирецького, Дубровицького, Рокитнівського та Сарненського районів, підпорядкований державному ко­мітету лісового господарства України. Заповідник об'єднав у собі чотири колишні заказники загаль­нодержавного значення, які ста­ли відділеннями.

Відділення «Перебродівське» — обводнений болотний масив, за що і дістав свою назву. Розташо­ване у Дубровицькому і Рокитнівському районах на площі май­же 16 тис. га. Це найбільша за­болочена територія України. Тут збереглися рідкісні види флори, занесені в Червону книгу Украї­ни: шейхцерія болотна, росичка середня, осока дводомна, верба чорнична. Також тут мешкають рідкісні і зникаючі види тварин. Саме в «Перебродівському» гніздяться лелека чорний, жура­вель сірий, пугач, орел-змієїд, орлан-білохвіст — усього  10 видів птахів, занесених у Черво­ну книгу України. Є відомості, що тут селиться і скопа — водя­ний орел, яких в Україні зали­шилося кілька пар.

Відділення «Сира Погоня» — одне з урочищ болотного масиву Кремі­нне. Площа — понад 13 тис. га. Саме тут знайдено журавлину дрібноплоду, що є рідкісним ви­дом. На горбах поряд з комахоїд­ною рослиною росичкою кругло­листою росте рідкісна хамедафна чашкова (теж червонокниж­на). Рослинний світ «Сирої По­гоні» схожий до флори При­балтики.

Відділення «Сомино» розташо­ване у Сарненському районі по­близу Клесова. Площа — майже 6,5 тис. га. До його складу вхо­дять озеро Сомино та прилеглий до нього болотний масив. Це від­ділення — одна з найбагатших флористичних ділянок заповідника. На Сомино ботанікам пощас­тило знайти одну з найрідкісніших орхідей — хамарбію болотну. Ра­зом з вербою чорничною, шейхцерією болотною, росичкою середньою та ситником бульбистим вона занесена в Червону книгу України. Найкрасивішим куточ­ком відділення є озеро Сомино, вода в ньому чиста, прозора. Місцями зустрічається латаття сніжно-біле, глечики жовті. Тут водяться бобри, яких можна спо­стерігати у роботі.

Відділення «Білоозерське» роз­ташоване у Володимирецькому районі в реліктовій заплаві річки Березини. Площа — близько 9 тис. га. Центральне місце відділення займає карстове озеро Біле площею 453 га. Воно най­глибше в області — в окремих місцях досягає 26,3 м. На дні доб­ре видно майже біле вапнякове каміння, яке й дало озеру таку назву. З рідкісних рослин тут ще збереглися осока дводомна і тонкокореневищна, звіробій сланкий. Масив багатий на ягідники журав­лини, чорниці, брусниці, буяхів. Є острівці ялини європейської, рідкісні для Українського Полісся і занесені в Зелену книгу Украї­ни. Вода в озері має цілющі влас­тивості, напрочуд чиста, прозора, м'яка, нею можна вилікувати деякі захворювання шкіри. Тут водять­ся лящ, окунь, лин, вугор, карась, щука та інші риби. Береги озера є улюбленим місцем гніздування водоплавних птахів.

Ведучий. Усі ми любимо музи­ку. І тому зараз, для веселого на­строю під час подорожі, звучить екологічний ремікс пісні Ірини Білик «Мне не жаль».

Рідна флора плаче й рида.

Що ж це сталось, що за біда?

Мої квіти вже не цвітуть,

Бо їх люди так нещадно

в букетики рвуть.

Приспів:

Люди, збережіть цю диво-природу,

Іншим покажіть красу її, вроду.

Вже настав той час, спинитися треба,

Бо без неї ми, як зорі без неба.

А за нею фауна в крик.

У лісах спів пташиний зник.

Дощ кислотний, вибух на АЕС —

Ось до чого призводить технічний прогрес.

Приспів.

Ведучий. А зараз конкурс для глядачів «Кому віддати мільярд». Усі знають, що Чорнобиль — це не просто аварія, це — екологічна катастрофа. Сьогодні, коли вже є результати того, що зроблено щодо ліквідації наслідків аварії, можна говорити, скільки багато роботи попереду. Отже, завдання! Усім виділяють 1 млрд гривень. Що ви зробите сьогодні насампе­ред, щоб ліквідувати наслідки аварії? Час пішов.

(Протягом 2—3 хв звучить му­зика, після якої глядачі пропонують свої версії використання коштів. Визначається переможець конкур­су, якому вручається приз.)

Зупинка «Ландшафтний парк «Надслучанський»

Регіональний ландшафтний парк «Надслучанський» охоплює неповторну мальовничу місцевість на берегах річки Случ, в околи­цях с. Маренин, смт Соснове, с. Губків Березнівського району. Це одне з напривабливіших місць в області. Високі стрімкі скелі, вузька, схожа на каньйон, доли­на, звивисте русло річки з крути­ми урвищами на берегах. Цю місцевість нерідко називають «Надслучанська Швейцарія».

Перлиною цієї території є Березнівський державний дендроло­гічний парк, де вже 20 років не­впинно працюють викладачі та студенти Березнівського лісового коледжу. Окрім характерних для цієї зони рослин, тут ростуть ек­зотичні представники з Далекого Сходу, Сибіру, Криму, Кавказу, Середньої Азії, Америки, Японії, Китаю.

Біля підніжжя схилів виділяєть­ся своєю висотою (понад 1,5 м) черсак лісовий, вкритий гостри­ми колючками. Із тріщин скель виглядають аспленії волосо­подібні, рожевіють подушки чеб­рецю, злаки, а над річкою — кущі таволги середньої. Тут зростає рідкісна дія Полісся рослина — фітеула колосиста.

Ботаніки виявили на тери­торії масиву понад 250 видів рослин, з них 77 — рідкісних, а 19 із них потрапили в Червону книгу України.

Ведучий. Ми продовжуємо мандрувати. І зараз на нас чекає конкурс «Ерудит», у якому вам слід правильно відповісти на запитан­ня. Найерудованіших чекає приз!

1.  Який газ є екологічно чис­тим паливом майбутнього? (Во­день.)

2.   У якого ссавця серце має масу 1 т? (У синього кита.)

3.  Чи є пташине молоко? (Є, у голубів.)

4.   Яка болотяна рослина може замінити вату та йод? (Мох сфагнум.)

5.  Назвіть найменшу квіткову рослину. (Ряска мала.)

6.  Чому розрізане яблуко че­рез деякий час рудіє? (До його складу входить залізо, яке на повітрі окислюється.)

7.  Об'єкт, що досліджує міко­логія? (Гриби.)

8.  Чим живляться жаби взим­ку? (На зиму жаби впадають у сплячку і в цей час не живляться.)

9.  Чому не можна чіпати пта­шині яйця в гніздах? (Пташка покине гніздо.)

10.  Які тварини є найбільш морозостійкими? (Качки і гуси.)

11.  Яка риба схожа на змію? (Вугор.)

12.  Який птах опирається на хвіст, коли сидить на дереві? (Дя­тел.)

13. Яку рослину називають дру­гом пішохода? (Подорожник.)

14. Які тварини сплять з відкритими очима? (Риби, бо не мають повік, змії — у них повіки зрослися.)

15.  Пташенята якого птаха не знають рідної матері? (Зозулі.)

Зупинка «Ботанічний заказник «Вишнева гора»

Далеко за межами області відо­мий ботанічний заказник загаль­нодержавного значення «Вишне­ва гора» (назву одержав завдяки поширенню вишні степової), розміщений у Рівненському районі біля с. Городок на площі 97 га. Створений 1974 р., але відомий давно як крайня північно-західна ділянка Степу на території Украї­ни. Це крейдяний горб заввишки приблизно 50 м. Розташований поблизу гирла лівої притоки Го­рині — р. Устя. Біля підніжжя гори переважають вологолюбні росли­ни — шавлія лучна, буквиця лікарська та ін. На схилах росте грабовий ліс з домішками сосни і берези, вишня степова, трав'я­нисті рослини — півник угорсь­кий, адоніс (горицвіт) весняний. Ще вище ростуть дубово-соснові ліси з підліском: крушиною, брус­линою бородавчастою, багном і яскравими жовто-оранжевими квітами рододендрона жовтого (азалії понтійської). Саме тут про­ходить крайня північно-західна межа ареалу рододендрона жовто­го. Є і рослини з Червоної книги України: горицвіт весняний, підсніжник білосніжний, лілія лісова. Усього тут визначено по­над 50 видів степової рослинності.

Ведучий. Наша наступна гра називається «Не довго думаючи». Тут вам потрібно назвати росли­ни і тварини Червоної книги Ук­раїни, зображені на плакатах.

(Глядачам демонструються пла­кати з відомими тваринами і рос­линами з Червоної книги України. Глядач, який назве найбільшу кількість, отримує приз.)

Зупинка «Ландшафтний парк «Прип'ять-Стохід»

Парк створено 1995 р. Розта­шований у північно-західній час­тині Зарічненського району Рівненської області й північно-східній частині Любешівського району Волинської області. Ця те­риторія — один з найунікальніших природних комплексів як в Україні, так і Східній Європі. Це типовий болотяний та лісовий регіон, де росте понад 550 видів вищих рослин і зустрічається близько 220 видів хребетних тва­рин.

Чудові краєвиди відкривають­ся поблизу озер Нобель, Люб'язь, Скорінь. Неповторні ландшафти збереглися вздовж річок Прип'ять та Стохід. Серед представників рослинного і тваринного світу ба­гато видів, занесених у Червону книгу України і в Європейський Червоний список. Найбільш бага­тий тваринний світ тут — пташи­ний. На гніздуванні зустрічаються чапля сіра, крижень, чайка, оче­ретянка велика, мартин малий та багато інших, серед яких велика кількість «червонокнижних».

Навесні вражає видовище що­річних міграцій птахів. Із 150 тис. мігрантів найчисленнішими є жу­равлі сірі, кулики та інші, які то більшими, то меншими зграями летять уздовж річок.

У перспективі планується на­дання регіональному ландшафтно­му парку статусу національного природного.

Учитель. Щедра природа Рівненщини подарувала нам не­забутню подорож заповідними об'єктами. І я сподіваюся, що ця мандрівка не залишить нікого бай­дужим до проблем рідного краю. Адже турбота про заповідні тери­торії, рідкісні види рослин і тварин, окремі віковічні дерева, свою річечку, струмочок — це не тільки справа природоохоронців, бо­таніків та зоологів, але й кожного жителя поліського краю, кожного школяра, кожного туриста. За­кінчити нашу подорож хочу сло­вами англійського зоолога Джеральда Дарелла: «Пам'ятайте, що у рослин і тварин немає депутатів, їм нікому писати і скаржитися, за них нікому заступитися, крім нас, людей, які разом з ними населя­ють цю планету». Бажаю вам жити в гармонії з природою.

Використана література

1.   Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підруч. для 10-11 кл. - К.: Либідь, 1995.

2. Дем’янчук Г.С. Барви Полісся. — Л.: Каменяр, 1975.

3. Масляк П.О., Шшценко П.Г. Хрес­томатія з географії України. — К.: Генеза, 1994.

4.  Меремінський А.Й., Сацюк І.Л. Заповідними стежками. — Рівне, 2001.

5.  Меремінський А.Й., Сацюк І.Л. Рідкісні рослини і тварини Рівненщи­ни. — Рівне, 2002.

6.  Писарчук Є.А., Кухта А.М. Еко­логічне виховання учнів. — К.: Рад. шк, 1990.

7.   Шкільні свята та розваги. — Ч. 1. — Тернопіль: Астон, 2003.